Хорошие газеты
Быть добру Международная газета
"Быть добру"


Газета Родовое поместье Международная газета
"Родовое поместье"

Подписаться на рассылку
Подпишись на рассылку "Быть добру"
Рассылка о хороших событиях,
интересных мероприятиях
и полезных объявлениях.

Рассылка группы Google "Быть добру"
Электронная почта (введите ваш e-mail):

Рассылка Subscribe.Ru "Быть добру"
Подписаться письмом











Группы








Загрузка...












Домашнее образование в Украине

Для многих людей актуальным является вопрос: «Возможно ли получения образования детьми дома?»
В этой статье рассматриваются вопросы о том, как в домашних условиях дети могут получать обязательное государственное образование, юридические основания для получения домашнего образования и какие документы необходимы для этого.
 
1. Юридические основания для получения домашнего образования.
Конституция Украины
Статья 53. Каждый имеет право на образование
Полное общее среднее образование является обязательным (ч. 1 ст. 53).
Государство обеспечивает доступность и бесплатность дошкольного, полного общего среднего, профессионально-технического, высшего образования в государственных и коммунальных учебных заведениях; развитие дошкольного, полного общего среднего, внешкольного, профессионально-технического, высшего и последипломного образования, разных форм обучения; предоставление государственных стипендий и льгот ученикам и студентам (ч. 2 ст. 53).
 
Закон Украины «Про освіту»
Статья 3. Право граждан Украины на образование
1. Граждане Украины имеют право на бесплатное образование во всех государственных учебных заведениях независимо от пола, расы, национальности, социального и имущественного состояния, рода и характера занятий, мировоззренческих убеждений, принадлежности к партиям, отношение к религии, вероисповеданию, состоянию здоровья, местожительства и других обстоятельств. Это право обеспечивается:
разветвленной сетью учебных заведений, основанных на государственной и других формах собственности, научных учреждений, заведений последипломного образования;
открытым характером учебных заведений, созданием условий для выбора профиля учёбы и воспитания в соответствии со способностями, интересами гражданина;
разными формами обучения - очной, вечерней, заочной, экстернатом, а также педагогическим патронажем.
2. Государство осуществляет социальную защиту воспитанников, учеников, студентов, курсантов, слушателей, стажеров, клинических ординаторов, аспирантов, докторантов и других лиц независимо от форм их учебы и типов учебных заведений, где они учатся, способствует получению образования в домашних условиях.
 
Статья 50. Участники учебно-воспитательного процесса
Участниками учебно-воспитательного процесса является: родители или лица, которые их заменяют, родители – воспитатели детских домов семейного типа (абзац 4 ст. 50).
Статья 51. Права воспитанников, учеников, студентов, курсантов, слушателей, стажёров, клинических ординаторов, аспирантов, докторантов
1. Воспитанники, ученики, студенты, курсанты, слушатели, стажёры, клинические ординаторы, аспиранты, докторанты соответственно имеют гарантированное государством право на:
обучение для получения определённого образовательного и образовательно-квалификационного уровней;
выбор учебного заведения, формы обучения, образовательно-профессиональных и индивидуальных программ, внеклассных занятий;
 
Статья 59. Ответственность родителей за развитие ребёнка
1. Воспитание в семье является первоосновой развития ребёнка как личности.
2. На каждого из родителей возлагается одинаковая ответственность за воспитание, обучение и развитие ребенка.
3. Родители и лица, которые их заменяют, обязаны:
постоянно заботиться о физическом здоровье, психическом состоянии детей, создавать надлежащие условия для развития их естественных способностей;
уважать достоинство ребёнка, воспитывать трудолюбивость, чувство доброты, милосердия, почтительное отношение к государственному и родному языку, семье, старших по возрасту, к народным традициям и обычаям;
воспитывать уважение к национальным, историческим, культурным ценностям украинского и других народов, заботливое отношение к историко-культурному достоянию и окружающей природной среде, любовь к своей стране;
способствовать получению детьми образования в учебных заведениях или обеспечивать полноценное домашнее образование в соответствии с требованиями относительно его содержания, уровня и объёма;
воспитывать уважение к законам, правам, основным свободам человека.
4. Государство предоставляет родителям и лицам, которые их заменяют, помощь в выполнении ими своих обязанностей, защищает права семьи.
 
Закон Украины «Про загальну середню освіту»
Статья 3. Общее среднее образование
Общее среднее образование - целенаправленный процесс овладения систематизированными знаниями о природе, человеке, обществе, культуре и производство средствами познавательной и практической деятельности, результатом которого является интеллектуальное, социальное и физическое развитие личности, что является основой для дальнейшего образования и трудовой деятельности.
 
Статья 13. Формы обучения
Учебно-воспитательный процесс в общеобразовательных учебных заведениях осуществляется за групповой и индивидуальной формами обучения, положения о которых утверждает Министерство образования Украины.
Желающим предоставляется право и создаются условия для ускоренного окончания школы, сдачи экзаменов экстерном.
 
Статья 29. Права и обязанности родителей или лиц, которые их  заменяют
1. Родители или лица, которые их заменяют, имеют право:
выбирать учебные заведения и формы обучения для несовершеннолетних детей;
принимать решение относительно участия ребёнка в инновационной деятельности общеобразовательного учебного заведения;
избирать и быть избранными в органы общественного самоуправления общеобразовательных учебных заведений;
обращаться к соответствующим органам управления образования по вопросам обучения и воспитания детей;
защищать законные интересы детей.
2. Родители или лица, которые их заменяют, обязаны:
обеспечивать условия для получения ребёнком полного общего среднего образования любой формы обучения (абз. 2 ч. 2 ст. 29);
3. В случае, если родители или лица, которые их заменяют, вопреки выводу соответствующей психолого-медико-педагогической консультации отказываются направлять ребёнка в соответствующую специальную общеобразовательную школу (школу-интернат), обучения ребёнка проводится за индивидуальной формой.
 
Закон Украины «Про охорону дитинства»
Статья 19. Право на образование
Для детей-инвалидов и инвалидов с детства, которые нуждаются в опёке и постороннем уходе, органы управления образованием, с согласия родителей детей или лиц, которые их заменяют, обеспечивают обучение в общеобразовательных и специальных общеобразовательных учебных заведениях по соответствующим учебным программам, в том числе и в домашних условиях (ч. 7 ст. 19).
Дети-инвалиды и инвалиды с детства, которые находятся в реабилитационных заведениях, заведениях и учреждениях системы здравоохранения, системы труда и социальной защиты населения, имеют право на получение образования по индивидуальным учебным программам, которые согласовываются с индивидуальными программами реабилитации детей-инвалидов и инвалидов с детства (ч.8 ст. 19).
 
 
2. Документы для оформления индивидуального обучения.
Получение учениками общего среднего образования за индивидуальной формой обучения регулируется Приказом Министерства образования Украины от 20.12.2002 № 732 «Про затвердження Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах».
Положение об индивидуальной форме обучения в общеобразовательных учебных заведениях
1.2. Индивидуальное обучение в системе общего среднего образования является одной из форм организации учебно-воспитательного процесса и внедряется для обеспечения права граждан на получение полного общего среднего образования с учётом индивидуальных способностей и одарённости, состояния здоровья, демографической ситуации, организации их обучения. 1.4. Индивидуальное обучение осуществляется в общеобразовательных учебных заведениях (дальше - учебные заведения) всех типов и форм собственности.
1.6. Основанием для организации индивидуального обучения является: - заявление родителей или лиц, которые их заменяют;
- приказ директора учебного заведения;
- согласование местного органа управления образованием. 
1.7. Право на индивидуальное образование имеют ученики:
- которые по состоянию здоровья не могут посещать учебное заведение;
- которым необходимо пройти лечение в лечебном заведении больше одного месяца;
- которые имеют высокий учебный потенциал и могут ускоренно закончить школу;
- которые проживают в сёлах и поселках (когда количество учеников в классе составляет меньше 5 лиц);
- которые не успевают на протяжении двух лет учёбы в школе I степени (прим.: I степень - начальная школа (1 - 3(4) класса – срок обучения 3(4) года);
- которые нуждаются в коррекции физического и (или) умственного (психического) развития (в случае, если родители или лица, которые их заменяют, отказываются направлять ребёнка в соответствующую специальную общеобразовательную школу (школу-интернат).
2. Организация индивидуального обучения 
2.1. Для организации индивидуального обучения учеников, которые по состоянию здоровья не могут посещать учебное заведение, кроме документов, определенных в п. 1.6., добавляется справка, заверенная печатью врачебно-консультативной комиссии и печатью лечебного заведения. Осуществляется обучение за индивидуальным учебным планом, утвержденным директором учебного заведения (по мере необходимости в течение учебного года).
2.2. Индивидуальное обучение учеников, которым необходимо пройти лечение в лечебном заведении больше одного месяца, организуется на базе ближайшего по расположению к месту лечения учебного заведения, определенного местным органом управления образованием, и начинается не раньше 3-5 дней после того, как больной поступает к лечебному заведению. При наличии в группе 5 и больше лиц обучение осуществляется по групповой форме (по мере необходимости в течение учебного года).
2.3. Индивидуальное  обучение учеников, которые имеют высокий учебный потенциал и могут ускоренно закончить школу, кроме документов, определенных в п.1.6, осуществляется на основании решения совета учебного заведения по индивидуальному учебному плану, утверждённому директором учебного заведения в начале учебного года (на один год).
2.4. Индивидуальное обучение учеников, которые проживают в сёлах и посёлках (когда количество учеников в классе составляет меньше 5 лиц), организуется по индивидуальному учебному плану, утверждённому местным органом управления образованием (с начала учебного года).
2.5. Для организации индивидуального образования учеников, которые не успевают на протяжении двух лет обучения в школе I степени, которые нуждаются в коррекции физического и (или) умственного (психического) развития, кроме документов, определенных в п. 1.6, добавляется решение психолого-медико-педагогической консультации. Такие ученики могут продлить обучение по индивидуальному учебному плану и программами.
2.6. По окончании срока индивидуального обучения ученик может продолжать занятие в учебном заведении, учеником которого он является, на общих основаниях (прим.: или может оставаться на индивидуальной форме обучения столько времени сколько пожелают родители).
2.7. Индивидуальное обучение осуществляется педагогическими работниками, которые имеют соответствующее педагогическое образование. Их состав утверждается приказом директора учебного заведения, расписание учебных занятий согласовывается (в письменном виде) с родителями учеников.
4.2. Количество часов для организации индивидуальной учёбы в соответствии с количеством предметов инвариантной части учебного плана определяется приказом директора и утверждается соответствующим органом управления образованием:
1  -  4-ые кл. - 5 час. в неделю (Абзац второй пункта 4.2 с  изменениями,  внесёнными согласно с Приказом МОН № 61 от 05.02.2003)
5 - 9-ые кл. - 8 час. в неделю
10 - 12-ые кл. - 12 час. в неделю 
при условии выполнения требований Государственного стандарта образования.
Количество  часов  для  организации  индивидуальной  учёбы учеников,  которые  нуждаются  в коррекции  физического  и (или) умственного развития, в соответствии с количеством предметов инвариантной составляющей учебного  плана  при условии выполнения требований Государственного стандарта общего среднего образования и Государственного стандарта начального общего образования  для детей, которые нуждаются в коррекции физического и (или) умственного развития, определяется приказом директора учебного заведения, утверждается соответствующим органом управления образованием и составляет:
1-4-ые  кл. - 10 час. в неделю на каждого ученика
5-9-ые кл. - 14 час. в неделю на каждого ученика
10-12-ые кл. - 16 час. в неделю на каждого ученика.
(Пункт  4.2  с изменениями, внесёнными согласно с Приказом Министерства образования и науки № 797 от 15.10.2004).
 
3. Практический опыт получения государственного образования детьми в домашних условиях.
Экстернатная форма обучения
(практический опыт Письмак Елены)
Здравствуйте друзья и единомышленники! Мы решили откликнуться на вашу просьбу и рассказать о том, каким образом наша четырнадцатилетняя дочь вот уже седьмой год находится на экстернатном обучении. Вопрос этот для многих сейчас становится всё более актуальным, так как система образования как никогда оставляет желать лучшего. Если читателя заинтересуют результаты проведённых нами независимых психологических исследований, показывающих реальную картину внутреннего мира сегодняшнего рядового школьника, мы можем и дальше продолжить разговор на страницах газеты.
Так сложилось, что когда Карине было шесть лет, мы выехали на работу в Варшаву. Там она пошла в первый класс средней школы при Посольстве РФ. И первый год обучения стоил 1100 $. Благо, что за границей ещё тогда существовал выбор любой из форм обучения. Поэтому 2 и 3 классы она училась на экстернате, посещая школу 1 раз в две недели. За этот день она занималась всеми предметами с учительницей один на один и сдавала темы, заданные в прошлый раз. В свободное время у неё была возможность посещать частную гончарную школу, ходить на бассейн, рисовать, читать, писать и т. д. Поэтому, когда мы вернулись в 2002 году на Украину, именно такой образ обучения считали для себя более приемлемым. Но не тут-то было.
1 сентября 2002 года Карина пошла в 5 класс одной из самых обыкновенных школ в Черкассах на стандартное обучение. Это был, пожалуй, самый сложный период в её школьной жизни. У девочки не было навыков группового обучения, например, записать быстро диктуемое всему классу или списать с доски несколько предложений до того, как его сотрут с доски и т. д. Она привыкла к индивидуальным занятиям и другое давалось с огромным трудом, хотя отношения с детьми были тёплыми и дружественными. Каждый день, приходя из школы, она садилась делать уроки и это затягивалось до поздней ночи. Непомерные объёмы разнообразной информации, особенно точных наук, отнимали много сил и радости жизни. Дополнительные занятия с учителями не дали результатов. Карина перестала писать стихи и сказки, она больше не лепила и не рисовала, огонёк в глазах потух, и я поняла, что дальше так не будет продолжаться. Она стала часто спрашивать меня: «Зачем мне это нужно?» Будучи психологом, я не смогла на эти вопросы ответить, как обычно говорят:  Ты должна это знать, чтобы получить хорошую оценку, а оценка тебе нужна, чтобы получить хороший диплом, а с ним ты поступишь в ВУЗ, а оттуда пойдешь на работу по специальности, за это получишь деньги, которые будешь тратить на квартплату, одежду и питание + …". Я смотрела в её честные глаза и честно отвечала: «Не знаю».
На зимних каникулах, проучившись 4 неполных месяца, Карина однажды сказала мне: "Знаешь, мама, я больше не пойду в школу, буду учиться дома". С тех пор учимся на экстернате. Надо сказать, был и плюс в этом обучении, мы успели провести психологическое исследование в её классе, так как меня сильно заинтересовало положение других детей в школе, их внутренний мир, межличностные отношения, отношения с учителями и т.д. Результаты подтвердили моё мнение о том, что дочь моя не одна  такая и о том, что почти вся школьная жизнь ребёнка является малым звеном в губительной цепи роддом-детсад-школа-вуз-работа-пенсия-крематорий". Таково моё мнение и по сей день. Тогда же мы решили действовать. Наткнувшись в школе на полное непонимание по поводу альтернативного обучения, мы обратились в единственную инстанцию, которая могла разрешить посещать школу изредка. Это областная медико-психолого-педагогическая консультация, существующая в каждом областном центре. Пошли прямо к директору и всё честно рассказали. Пока мы общались, психологи стали проверять у Карины внимание, мышление, воображение, память и т.д. В конце длительного и откровенного разговора этот седовласый, очень пожилой, человек пожал нам руки, назначил дочке экстернатное обучение, начертав на карточке шифр из четырех латинских букв (значение которых не должно интересовать ни учителей в школе, ни директора, а только школьного психолога). А напоследок сказал такую фразу: "Я работаю в системе образования 40 лет и вижу все её минусы. Все большее количество родителей хотят забрать своих детей из школы правдами и неправдами. Но изменить тут уже ничего нельзя. Разве что вы или такие, как вы, родители смогут сдвинуть дело образования с мёртвой точки, тогда я ещё раз крепко пожму вам руку. Удачи вам!" Мы подарили ему на память  несколько новых стихов Карины, а психологи сделали вывод, что ребёнок полностью здоров, а психическое развитие выше среднего уровня. С этим направлением (которое нужно возобновлять 1 раз в полугодие) мы отправились в РОНО к школьному инспектору, которая написала ещё один бланк (в нём указала рекомендуемые 5 часов в неделю для ребёнка 5 класса). С этими бумагами мы обратились к завучу школы, которая обязана была найти в школьном плане "окна" учителей по требуемым предметам, чтобы ребёнок мог общаться с учителем индивидуально. Получилось 2 дня по 2 и 3 часа в неделю.
Радости дочери не было конца. Она горела творчеством, баллы оценок поползли вверх. Так прошло ещё полгода. Иногда ей просто хотелось посетить несколько интересных предметов, ведь никто не заставляет. Так и было, и все воспринимали это нормально, только дети в классе завидовали, что не могут быть  вольными слушателями".
К концу школьного года мы переехали на хутор. Семей с детьми становилось всё больше и к осени все перешли на экстернат. На сегодня - девять детей, одна девочка в прошлом году закончила и одна девочка начинает экстернат в сентябре в 1 классе. Недовольных нету и оценки неплохие. Здесь мы действовали по иному. Наш хутор находится за 15 км от села, в котором есть школа. Все родители собрались и поехали в Чигирин (наш районный центр), в районное отделение образования. Там каждый написал инспектору заявление на экстернатное обучение ребёнка по причине отдаленности школы на 15 км от дома и отсутствии транспорта (которого сельсовет нам выделить не мог) и они с радостью согласились. Ещё мы им объяснили, что стоим за своих детей горой и сами лично занимаемся воспитанием и образованием, ни на кого не возлагая эту священную обязанность и ответственность. Они были удивлены, встречая впервые таких родителей в своей долгой практике. А мы ещё напоследок заронили словечко об органах местного  самоуправления и о том, что помещение бывшего ФАПа своими силами переоборудуем под хуторский клуб для организации культурного досуга, и где, со временем, когда детей прибавится, будет новая школа. Нам пошли на уступки и мы немного подружились. Ещё в этом году действовал закон о 5 предметах для начальной школы в неделю и 8 предметах для старшеклассников на экстернате.
Получается, в аттестат выставляются оценки за все предметы, а учат всего 5 или 8. Поэтому, в Чигиринском РОНО ввели обязательное изучение всех предметов, но так как форма – индивидуальная, то в 8 часов в неделю входят все предметы, которые выбрал ученик по 1-2 часу, и добавочно по 0,25 или 0,5 часа – остальные, чтобы хоть как-то оценить.
Участилась и посещаемость два раза в неделю по 4 часа – это на все предметы (всего 8 часов в неделю для старших классов). Маршруткой обеспечили бесплатный проезд всем нашим детям.
В прошлом году дети посещали школу в удобное им время. Могли сдать за раз несколько предметов, а в другой раз - остальные и так чередовать. Кто-то сдавал программу одного предмета за год, а потом переходил к следующему  предмету. Посещали школу и 1-2 раза в неделю, и 1-2 раза в четверть. Карина общалась, например, с преподавателем по физике в декабре и мае, а вот на алгебру её вдохновенья в том году не хватило. Но это её выбор, и никто правил не диктует. Оценки от 7 до 11 и дружит с одноклассниками. Впереди 9 класс и экзамены, которые придётся сдавать. Если решит, что ей это нужно, сдаст, и неплохо, если нет, то с нашей стороны нецелесообразно её переубеждать. Карина два раза была в школе Щетинина, в сентябре позапрошлого и январе прошлого года. Зимой она неделю училась там на «химическом факультете» и ей дали рекомендацию на лето с целью 28-дневного погружения в предметы. У неё есть все шансы остаться там на обучение. Пока Карина решила уехать к бабушке на западную Украину в гости. Там все дети -  частицы одного целого организма Школы, а дочь у нас яркая индивидуальность, и эти две вещи не совсем пока вяжутся друг с другом у неё в душе. Моё же мнение таково: любая ярко-выраженная индивидуальность может легко проявиться в таком прекрасном сплоченном коллективе, как школа в Текосе, если у ребенка привиты навыки общественной жизни, беспрекословной дисциплины, соблюдение режима дня, выполнения указаний вышестоящих и т.д. Как раз то, чего нам не хватает. А принципы работы в школе Щетинина считаю переходным пунктом от обыкновенной школы к Родовой. Исходя из опыта, надо сказать, этот переход быстро не осуществится. Главной же причиной этого считаю недостаточный уровень осознанности самих родителей, которые могли бы стать другом и помощником ребёнку, непосредственно участвуя в самом процессе обучения. Мы просили Михаила Петровича посодействовать в открытии альтернативной школы у нас на хуторе. Он ответил, что единственный вариант для нас, это отправить хотя бы одного ребенка на обучения к ним с целью перенятия опыта подачи школьной информации. Такой ребёнок по возвращении сможет обучить и других и таким образом новая школа получит своё развитие.
Как видите, экстернатное обучение имеет, как и всё в мире, свои плюсы и минусы. И прежде чем переводить ребёнка на эту форму обучения, следует реально оценить желаемое и возможное. Если ребёнок способен самостоятельно принимать решения, выполнять задания, если ему есть чем заняться в свободное время (которого становится очень много), если он не боится быть белой вороной в классе (это особенно касается горожан) и если его родители не нацеливают на обязательное поступление в вуз и другие области стандартных общественных отношений, то, пожалуй, можно этот шаг предпринять. И пусть родители отойдут от вечного страха: "Он совсем тогда учиться перестанет!". Такое бывает в первые 4-6 месяцев, так как школьное обучение отбивает охоту поглощать любые знания. Со временем ребёнок сам найдет удобное время для этого. Он немного «отдохнёт» и увидит, как когда-то в детстве, что учиться очень интересно. И родители - первые в этом помощники.
Если при чтении у вас возникли вопросы, можно обращаться непосредственно к нам по адресу:
Письмак Елена, хутор Буда, с. Мельники, Чигиринский р-н, Черкасская обл., 20933 или sketchy_ds@mail.ru
 
Индивидуальная форма обучения
(практический опыт Волошиной Оксаны)
В преддверии нового учебного года мне захотелось поделиться нашим опытом получения образования по индивидуальной форме обучения (ИФО).
Итак. Мы живём на хуторе. Ближайшая школа находится в 15 км от нас. Дети с хутора (поселенцы; до нас постоянно проживающих семей с детьми здесь не было) обучаются по ИФО уже 3 года. В каждой семье отношение к учёбе разное и, соответственно, справляется каждый по-своему.
В нашей семье дети (5 и 8 класс) по такой системе проучились 1 год. Мы уже шли по проторённой дорожке, т.е. оформление прошло совершенно без осложнений. Мы просто написали заявление на имя директора школы. В прошлом году по ИФО на ученика выделялось в школе 8 часов в неделю. Т.е., каждый ученик из всего списка предметов выбирал 8 предметов. Каждый наш ребёнок выбрал те предметы, которые ему по нраву. Это  намного сократило количество отрицательных эмоций сразу. Сначала мы подошли не серьёзно к учёбе. Дети занимались от случая к случаю, ездили в школу раз в неделю и сдавали немного тем. К Новому году мы поняли, что детки отстали по многим предметам, и что  учёбу нельзя пускать на самотёк. Почти все зимние каникулы были посвящены подтягиванию алгебры.
Мы пробовали заниматься в разное время суток. И поняли что самое плодотворное это утром. Получалось приблизительно 3-4 часа, обычно с 10-11 до 13-14 часов. Не зря же есть пословица: "Сделал дело - гуляй смело". Очень удобно сдавать целыми блоками, темами. Это очень хорошо получалось по биологии, географии, физике (старший), природоведении (младшая). Ещё советуем побольше решать практических задач для лучшего усвоения и запоминания темы (алгебра, математика, физика, химия, языки). То, что хорошо прочувствовали на конкретных примерах, запоминается намного лучше, чем сухие умственные знания.
Чем понравилось, кроме всего прочего, такое обучение - мы не привязаны к школе в пространстве и времени. Например, когда в этом году приезжали барды к нам в город, мы со спокойной душой (без всяких отпрашиваний, мед. справок) уехали на неделю в Черкассы.
Ещё живя и обучаясь в городе, мы с детками взяли себе за правило нести в школу дополнительную, положительную информацию. Для того чтобы это не принималось как какое-то навязывание и не отталкивало людей (преподавателей и детей), мы стали писать рефераты (с прочтением в классе) по темам, которые дети проходили по разным предметам.
Например. Ботаника - 6 кл.: "Кедр. Семейство голосеменные"  и выбрали интересную информацию о кедре не только с биологической точки зрения. "Дуб. Долгожители среди растений" (то же, с написанием пословиц, приметами и т. д.) История - 7 кл.: "Введение христианства на Руси". Природоведение - 5 кл.: "Живая вода" по телепередачи "Теория невероятности" с перечислением всех учёных участвовавших в передаче. Детки в классе слушали с большим интересом.
Не забывайте, что учителя тоже люди. С ними можно договариваться  (не в смысле взяток) о более удобной форме сдачи предметов. И, кроме того, никому не понравится, когда ученик "бекает" и "мекает". Не испытывайте терпения преподавателей.
Хочу на последок обратить ваше внимание на то, что отношение детей к учёбе зависит от отношения к ней родителей. Мы, взрослые, много общаемся между собой, обсуждаем те темы, которые нас волнуют. Дети слушают это всё и, как говорится,  мотают на ус. Давайте следить за своею речью и не будем отрицательными, и не будем воспитывать отрицателей из детей (то неправильно, это плохо). Давайте прорастать зелёной травкой сквозь бетон образовательной системы. Мы это можем. Это в наших силах.
Волошина Оксана, август, 2006 г.
kedr_nastya@gala.net
 
 
4. Исходя из вышеизложенного, законодательство Украины:
- обязывает получение детьми полного общего среднего образования (ст. 53 Конституции Украины);
- обеспечивает развитие различных форм образования (групповой и индивидуальной формы обучения) и свободный выбор любой формы обучения детей (ст. 53 Конституции Украины, ст. 51 Закона Украины «Про освіту» и абз.2 ч. 1 ст. 29 Закона Украины «Про загальну середню освіту»);
предоставляет желающим право и создаёт условия для ускоренного окончания школы, сдачи экзаменов экстерном (ч. 1 ст. 13 Закона Украины «Про загальну середню освіту»);
- обеспечивает возможность родителям проводить обучение ребёнка за индивидуальной формой (ст. 29 Закона Украины «Про загальну середню освіту»);
- для детей-инвалидов и инвалидов с детства, которые нуждаются в опёке и постороннем уходе, обеспечивает обучение, в том числе и в домашних условиях (ч. 7 ст. 19 Закона Украины «Про охорону дитинства»);
- предоставляет возможность родителям в обеспечении получения детьми полноценного домашнего образования (абз. 5 ч. 3 ст. 59 Закона Украины «Про освіту»).
 
Согласно абз. 5 ч. 3 ст. 59 Закона Украины «Про освіту» родителям предоставляется возможность в обеспечении получения детьми полноценного домашнего образования
Индивидуальная форма обучения относиться к получению образования в учебных заведениях, в соответствии с ч. 1 ст. 13 Закона Украины «Про загальну середню освіту» и п. 1.4. Приказа Министерства образования Украины от 20.12.2002 № 732 «Про затвердження Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах».
То есть, индивидуальная форма обучения не относиться к домашнему образованиюНо индивидуальное обучение может проводится без посещения учебного заведения.
Поскольку законодательство Украины предусматривает получение детьми образования в домашних условиях, то, скорее всего, нужно будет с местной школой договариваться о получении вашим ребёнком домашнего образования, с возможной сдачей экзаменов экстерном. Одно, с уверенностью, могу сказать, что они отказать вам в этом не имеют право.
Нормативно-правовой акт (документ), который регулировал бы получение домашнего образования, мне не встречался. Если у кого-то есть практический опыт по получению именно домашнего образования или соответствующий нормативный документ, то буду очень признателен за то, чтобы их выслали мне.
Также хотелось сказать, что многие нормативно-правовые акты, регулирующие экстернатную форму обучения отменены. Скорее всего, в своей местной школе нужно будет узнавать об экстернатной форме обучения.
 
 
В статье использованы извлечения из законодательства Украины по состоянию на 07 августа 2006 г. В последующем возможны внесение изменений и дополнений, поэтому необходимо следить за состоянием действующего законодательства Украины.
            Официальный сайт Верховной Рады Украины: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/main/a
 
С уважением и открытою душой, Вячеслав Богданов,             vyacheslav_bgd@mail.ru
 
 
* * *
Ответ на письмо по законности права на получение детьми домашнего образования
 
Добрый день, Вячеслав Богданов!
Прочитала Вашу статью в "Родной газете" (прим.: «Домашнее образование в Украине», «Родная газета» № 1(3), 2007 г.) и решила попытать счастья. Сначала обратились с дочерью к директору школы. Получили ответ "у нас такого нет".
Написали заявление начальнику отдела образования нашего района и через 20 дней получили такое письмо:
"Рассмотрев Ваше заявление относительно домашней формы обучения Вашей дочки, сообщаем следующее(прим.: письмо переведёно на русский язык):
Вы опираетесь на Закон Украины "Про освіту" (ст. 59, п. 3), а именно, что родители обязаны способствовать получению детьми образования в учебных заведениях, или обеспечивать полноценное домашнее образование в соответствии с требованиями относительно его содержания, уровня и объёма. Хотим разъяснить, что под домашним образованием в Законе речь идёт об индивидуальной форме обучения детей, которой они подлежат в случае болезни или ускоренного усвоения программного материала.
 Хотели бы обратить Ваше внимание на требования, определённые Государственным стандартом общего среднего образования. Это - сводки норм и положений, которые определяют государственные требования к образованности учеников и выпускников школ на уровне начального, базового и полного общего среднего образования и гарантии государства в его достижении (Закон Украины "Про загальну середню освіту", Р. V, ст. 30, п. 1). Изменение содержания и объёма Государственного стандарта общего среднего образования другими органами исполнительной власти не допускается (Закон Украины " Про загальну середню освіту", Г. V., ст. 31, п. 1).
 Соответствие образовательных услуг Государственным стандартам и требованиям выполняется путём лицензирования, инспекции, аттестации и аккредитации учебных заведений в порядке, установленном Кабинетом Министров Украины. Лицензии на право осуществления образовательной деятельности в соответствии с государственными требованиями предоставляет Министерство образования и науки Украины. Именно общеобразовательное учебное заведение обеспечивает соответствие уровню общеобразовательного среднего образования Государственному стандарту общего среднего образования.
 Вы не имеете лицензии МОН Украины на предоставление образовательных услуг, следовательно, не имеете права учить самостоятельно Вашего ребёнка.
 Хотим также заметить, что структура образования не предусматривает домашнего образования. (Закон Украины "Про освіту", Р. ІІ, ст. 29). А среди форм обучения определяются групповая и индивидуальная, для ускоренного окончания школы - экстернат.
Надеемся, что приведённые аргументы удовлетворят Вас и предоставят больше информации, относительно обязательного общего среднего образования.
С уважением, Начальник отдела образования".
Пожалуйста, посоветуйте, как нам поступать дальше.
С уважением, Ирина. Кривой Рог, igorn@ingok.com.ua
 
 
Согласно ст. 13 Закона Украины «Про загальну середню освіту» существуют только групповая и индивидуальная формы обучения, которые осуществляются в общеобразовательных учебных заведениях.
В абзаце 5 ч. 3 ст. 59 Закона Украины "Про освіту" предусматривается, что родители и лица, которые их заменяют, обязаны способствовать получению детьми образования в учебных заведениях или обеспечивать полноценное домашнее образование в соответствии с требованиями относительно его содержания, уровня и объёма.
То есть, домашнее образование не относится к формам обучения проводимых в учебных заведениях.Соответственно, домашнее образование к учебным заведениям не относится и не является индивидуальной формой обучения (проводимая в учебном заведении).
К тому же, разъяснять (давать толкование) закона имеет право только Конституционный суд Украины. А в самом Законе Украины "Про освіту" нигде не говорится, что домашнее образование является индивидуальной формой обучения детей.
 
Согласно абзаца 4 ст. 50 Закона Украины "Про освіту" участниками учебно-воспитательного процесса является:родители или лица, которые их заменяют, родители – воспитатели детских домов семейного типа.
Лицензии на право осуществления образовательной деятельности необходимы учебным заведениям, адомашнее образование к учебным заведениям не относится.
Поэтому родители имеют законное право обеспечивать полноценное домашнее образование, то есть самостоятельно обучать своих детей, где прямо об этом говорится в абзаце 5 ч. 3 ст. 59 Закона Украины "Про освіту".
 
Может быть, Вам стоит написать в заявление, что вы хотите перевести ребёнка на домашнее образование согласно абзаца 5 ч. 3 ст. 59 Закона Украины "Про освіту" (а не на домашнюю форму обучения) и обязуетесь обеспечивать ему полноценное домашнее образованиев соответствии с требованиями относительно его содержания, уровня и объёма. И в этом же заявление написать, что домашнее образование не относится к индивидуальной форме обучения, и вы имеете законное право на обучения своего ребёнка в домашних условиях. Кроме этого, можно ещё написать, что в случае отказа вам придётся обратиться с исковым заявлением в суд для реализации вашего законного права на получение детьми домашнего образования.
Также, Вы можете обратиться к юристу, который согласится составить обращение к директору школы или начальнику отдела образования по поводу законности вашего права на получение детьми домашнего образования.
            Трудность ситуации с домашним образованием заключается в том, что в законодательстве этот вопрос не урегулирован. В Законе Украины "Про освіту" говорится только о том, что родители могут обеспечивать полноценное домашнее образование. А подзаконного нормативно-правового акта, который бы регулировал эти отношения, пока нет.
Поэтому, нужно создавать прецедент (пример) по реализации права родителей на домашнее образование своих детей.
Ситуация схожа с вопросом регистрации рождения ребёнка, рождённого дома (подробно об этом рассмотрено в газете «Быть добру», № 6, 2006 г.).
Этот вопрос был даже законодательно урегулирован, но чиновники, которые в первый раз с этим сталкивались, отказывали в регистрации рождения такого ребёнка, потому что «у них такого не было» или «так нельзя».
В общем, дорогу осилит идущий.
 
В статье использованы извлечения из законодательства Украины по состоянию на 01 апреля 2007 г. В последующем возможны внесение изменений и дополнений, поэтому необходимо следить за состоянием действующего законодательства Украины.
            Официальный сайт Верховной Рады Украины: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/main/a
 
С уважением и открытою душой, Вячеслав Богданов,             vyacheslav_bgd@mail.ru
 
* * *
Ответ на письмо по законности права на получение детьми
домашнего образования
(ответ Министерства образованияи науки Украины
по обучению ребёнка в домашних условиях)
 
Добрый день, Вячеслав!
Спасибо за Ваш ответ и рекомендации по поводу домашнего образования в Украине. По Вашему совету мы обратились к юристам и составили заявление Министерству образования и науки Украины.
“ЗАЯВЛЕНИЕ
Ссылаясь на закон Украины «Про освіту» (ст. 59 ч. 3), прошу Вашего разрешения получать домашнее образование в форме экстерната моей дочери, учащейся 6-Б класса общеобразовательной школы города Кривого Рога.
Мой муж и я имеем высшее педагогическое образование (копии дипломов прилагаются).
Никаких претензий ни к школе, ни к системе образования у нас нет. Наша цель – уделять своей дочери больше внимания  и максимально использовать её учебный потенциал (в данный момент она учится на “хорошо”, но могла бы и на “отлично”).
Я в настоящий период не работаю, поэтому имею достаточно времени, чтобы организовать своему ребёнку полноценное домашнее образование. А в случае необходимости наше материальное положение позволит нам нанять для дочери и репетитора.
Очень прошу решить наш вопрос положительно.”
 
Через полтора месяца был получен ответ (прим.: письмо переведёно на русский язык).
 
Министерство образования и науки Украины
Департамент общего среднего и дошкольного образования
 
В департаменте общего среднего и дошкольного образования рассмотрено Ваше письмо относительно условий организации обучения дочери в домашних условиях. Из приведённого разъясняем.
Вопросы организации индивидуальной формы обучения определяются „Положенням про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах”, утверждённым приказом МОН Украины от 20.12.2002 № 732, зарегистрированным в Министерстве юстиции Украины в 08.01.2003 г. № 9/7330.
Право на индивидуальное обучение имеют ученики:
- которые по состоянию здоровья не могут посещать учебное заведение;
- которым необходимо пройти лечение в лечебном заведении больше одного месяца;
- которые имеют высокий учебный потенциал и могут ускоренно закончить школу;
- которые проживают в сёлах и посёлках (когда количество учеников в классе составляет меньше 5 лиц);
- которые не успевают на протяжении двух лет обучения в школе первой степени;
- которые нуждаются в коррекции физического и (или) умственного (психического) развития (в случае, если родители, или лица, которые их заменяют, отказываются направлять ребёнка в соответствующую специальную общеобразовательную школу (школы-интерната).
 
Индивидуальное обучение осуществляется педагогическими работниками, которые имеют соответствующее педагогическое образование, их состав утверждается приказом директора учебного заведения, расписание занятий согласуется (в письменном виде) с родителями учеников (п.2.7).
Индивидуальное обучение учеников, которые имеют высокий учебный потенциал и могут ускоренно закончить школу, осуществляется на основании решения совета учебного заведения  за индивидуальным учебным планом, утверждённым директором учебного заведения в начале учебного года (на один год).
 
Заместитель Директора департамента,                                 
Начальник отдела                                                                                       И.М. Буденна”
 
Как видите, почти ничего нового. Только небольшой намёк на то, что всё решает директор школы. Значит, будем искать чудо-директора.
С уважением, Ирина, igorn@ingok.com.ua
Надеюсь, что продолжение следует.
 
 
            Домашнее образование не осуществляется в форме экстерната. Экстернат относиться к учебно-воспитательному процессу, осуществляемому в общеобразовательных учебных заведениях для ускоренного окончания школы (ст. 13 Закона Украины «Про загальну середню освіту»).
И как говорилось ранее (статья «Ответ на письмо по законности права на получение детьми домашнего образования», «Родная газета», № 2(4), 2007 г.) домашнее образование не относиться к индивидуальной форме обучения.
В том числе, согласно п. 1.4. Приказа Министерства образования Украины от 20.12.2002 № 732 «Про затвердження Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах» индивидуальное обучение осуществляется в общеобразовательных учебных заведениях. И в соответствии с п. 2.7. данного Приказа индивидуальное обучение осуществляется педагогическими работниками.
А абзац 5 ч. 3 ст. 59 Закона Украины "Про освіту" предусматривает, что родители и лица, которые их заменяют, обязаны способствовать получению детьми образования в учебных заведениях или обеспечивать полноценное домашнее образование в соответствии с требованиями относительно его содержания, уровня и объёма.
То есть, исходя из смысла этой статьи (абзац 5 ч. 3 ст. 59), домашнее образование осуществляется не в учебном заведениии не педагогическими работниками.
            К тому же, формы обучения (групповая и индивидуальная) относятся к учебно-воспитательному процессу, осуществляемому в общеобразовательных учебных заведениях (ст. 13 Закона Украины «Про загальну середню освіту»).
            Получается, что индивидуальная форма обучения и домашнее образование - это разные вещи.
Самое интересное то, что законодательной базы (нормативно-правовых актов), которые регулировали бы вопрос домашнего образования нет. Поэтому чиновники (и в сфере образования) под домашним образованием подразумевают индивидуальную форму обучения, которая кстати может проводится в домашних условиях. Но домашнее образование и образование в учебных заведениях (групповая и индивидуальная формы обучения) – не одно и тоже.
Это же видно и в содержании абзаца 5 ч. 3 ст. 59 Закона Украины "Про освіту", где присутствует предлог «или»: родители и лица, которые их заменяют, обязаны способствовать получению детьми образования в учебных заведениях или обеспечивать полноценное домашнее образование в соответствии с требованиями относительно его содержания, уровня и объёма.
            Чиновникам просто не когда заниматься вниканием в суть дела (много "текучки"). И, по их мнению, у них этот вопрос решается так, как они ответили в своём письме.
            Поэтому, я думаю, что лучше найти хорошего юриста, который уверен, что Вы можете заниматься домашним обучением (а не обучением ребёнка по индивидуальной форме) и закон Вам это разрешает. И с этим юристом решить вопрос домашнего образования для вашего ребёнка и, если придётся, то даже через суд (нужно создавать прецедент (пример) по реализации права родителей на домашнее образование своих детей).
Или, если Вас это устраивает, обучать ребёнка по индивидуальной форме обучения, которое позволяет проводить обучение в домашних условиях.
 
В статье использованы извлечения из законодательства Украины по состоянию на 17 июня 2007 г. В последующем возможны внесение изменений и дополнений, поэтому необходимо следить за состоянием действующего законодательства Украины.
            Официальный сайт Верховной Рады Украины: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/main/a
 
С уважением и открытою душой, Вячеслав Богданов,             vyacheslav_bgd@mail.ru

Домашня освіта в Україні
 
Для багатьох людей актуальним є питання: «Чи можливо здобуття освіти дітьми вдома?»
У цій статті розглядаються питання про те, як у домашніх умовах діти можуть здобувати обов'язкову державну освіту, юридичні підстави для отримання домашньої освіти і які документи необхідні для цього.
 
1. Юридичні підстави для отримання домашньої освіти.
Конституція України
Стаття 53. Кожен має право на освіту
Повна загальна середня освіта є обов'язковою (ч. 1 ст. 53).
Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам (ч. 2 ст. 53).
 
Закон України «Про освіту»
Стаття 3. Право громадян України на освіту
1. Громадяни України мають право на безкоштовну освіту в усіх державних навчальних закладах незалежно від статі, раси, національності, соціального і майнового стану, роду та характеру занять, світоглядних переконань, належності до партій, ставлення до релігії, віросповідання, стану здоров'я, місця проживання та інших обставин. Це право забезпечується:
розгалуженою мережею навчальних закладів, заснованих на державній та інших формах власності, наукових установ, закладів післядипломної освіти;
відкритим характером навчальних закладів, створенням умов для вибору профілю навчання і виховання відповідно до здібностей, інтересів громадянина;
різними формами навчання - очною, вечірньою, заочною, екстернатом, а також педагогічним патронажем.
2. Держава здійснює соціальний захист вихованців, учнів, студентів, курсантів, слухачів, стажистів, клінічних ординаторів, аспірантів, докторантів та інших осіб незалежно від форм їх навчання і типів навчальних закладів, де вони навчаються, сприяє здобуттю освіти в домашніх умовах.
 
Стаття 50. Учасники навчально-виховного процесу
Учасниками навчально-виховного процесу є: батьки або особи, які їх замінюють, батьки – вихователі дитячих будинків сімейного типу (абзац 4 ст. 50).
Стаття 51. Права вихованців, учнів, студентів, курсантів, слухачів, стажистів, клінічних ординаторів, аспірантів, докторантів
1. Вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти відповідно мають гарантоване державою право на:
навчання для здобуття певного освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів;
вибір навчального закладу, форми навчання, освітньо-професійних та індивідуальних програм, позакласних занять;
 
Стаття 59. Відповідальність батьків за розвиток дитини
1. Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку дитини як особистості.
2. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
3. Батьки та особи, які їх замінюють, зобов'язані:
постійно дбати про фізичне здоров'я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей;
поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до державної і рідної мови, сім'ї, старших за віком, до народних традицій та звичаїв;
виховувати повагу до національних, історичних, культурних цінностей українського та інших народів, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання та навколишнього природного середовища, любов до своєї країни;
сприяти здобуттю дітьми освіти у навчальних закладах або забезпечувати повноцінну домашню освітувідповідно до вимог щодо її змісту, рівня та обсягу;
виховувати повагу до законів, прав, основних свобод людини.
4. Держава надає батькам і особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов'язків, захищає права сім'ї.
 
Закон України «Про загальну середню освіту»
Стаття 3. Загальна середня освіта
Загальна середня освіта - цілеспрямований процес оволодіння систематизованими знаннями про природу, людину, суспільство, культуру та виробництво засобами пізнавальної і практичної діяльності, результатом якого є інтелектуальний, соціальний і фізичний розвиток особистості, що є основою для подальшої освіти і трудової діяльності.
 
Стаття 13. Форми навчання
Навчально-виховний процес у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється за груповою та індивідуальною формами навчання, положення про які затверджує Міністерство освіти України.
Бажаючим надається право і створюються умови для прискореного закінчення школи, складання іспитів екстерном.
 
Стаття 29. Права та обов'язки батьків або осіб, які їх  замінюють
1. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право:
вибирати навчальні заклади та форми навчання для неповнолітніх дітей;
приймати рішення щодо участі дитини в інноваційній діяльності загальноосвітнього навчального закладу;
обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування загальноосвітніх навчальних закладів;
звертатися до відповідних органів управління освітою з питань навчання і виховання дітей;
захищати законні інтереси дітей.
2. Батьки або особи, які їх замінюють, зобов'язані:
забезпечувати умови для здобуття дитиною повної загальної середньої освіти за будь-якою формою навчання (абз. 2 ч. 2 ст. 29);
3. У разі, якщо батьки або особи, які їх замінюють, всупереч висновку відповідної психолого-медико-педагогічної консультації відмовляються направляти дитину до відповідної спеціальної загальноосвітньої школи (школи-інтернату), навчання дитини проводиться за індивідуальною формою.
 
Закон України «Про охорону дитинства»
Стаття 19. Право на освіту
Для дітей-інвалідів та інвалідів з дитинства, які потребують опіки і стороннього догляду, органи управління освітою, за згодою батьків дітей або осіб, які їх замінюють, забезпечують навчання в загальноосвітніх та спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах за відповідними навчальними програмами, у тому числі і в домашніх умовах (ч. 7 ст. 19).
Діти-інваліди та інваліди з дитинства, які перебувають у реабілітаційних закладах, закладах та установах системи охорони здоров'я, системи праці та соціального захисту населення, мають право на здобуття освіти за індивідуальними навчальними програмами, які узгоджуються з індивідуальними програмами реабілітації дітей-інвалідів та інвалідів з дитинства (ч.8 ст. 19).
 
 
2. Документи для оформлення індивідуального навчання.
Отримання учнями загальної середньої освіти за індивідуальною формою навчання регулюється Наказом Міністерства освіти України від 20.12.2002 № 732 «Про затвердження Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах».
Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах
1.2. Індивідуальне навчання в системі загальної середньої освіти є однією з форм організації навчально-виховного процесу і впроваджується для забезпечення права громадян на здобуття повної загальної середньої освіти з урахуванням індивідуальних здібностей та обдарувань, стану здоров'я, демографічної ситуації, організації їх навчання. 1.4. Індивідуальне навчання здійснюється у загальноосвітніх навчальних закладах (далі - навчальні заклади) усіх типів і форм власності.
1.6. Підставою для організації індивідуального навчання є: - заява батьків або осіб, які їх замінюють;
- наказ директора навчального закладу;
- погодження місцевого органу управління освітою. 
1.7. Право на індивідуальне навчання мають учні:
- які за станом здоров'я не можуть відвідувати навчальний заклад;
- яким необхідно пройти лікування у лікувальному закладі більше одного місяця;
- які мають високий навчальний потенціал і можуть прискорено закінчити школу;
- які проживають у селах і селищах (коли кількість учнів у класі становить менше 5 осіб);
- які не встигають протягом двох років навчання у школі I ступеня (прим.: I ступінь - початкова школа (1 - 3(4) класи – термін навчання 3(4) роки);
- які потребують корекції фізичного та (або) розумового (психічного) розвитку (у разі, якщо батьки або особи, які їх замінюють, відмовляються направляти дитину до відповідної спеціальної загальноосвітньої школи (школи-інтернату).
2. Організація індивідуального навчання 
2.1. Для організації індивідуального навчання учнів, які за станом здоров'я не можуть відвідувати навчальний заклад, крім документів, визначених у п. 1.6., додається довідка, завірена печаткою лікарсько-консультативної комісії та печаткою лікувального закладу. Здійснюється навчання за індивідуальним навчальним планом, затвердженим директором навчального закладу (у міру потреби протягом навчального року).
2.2. Індивідуальне навчання учнів, яким необхідно пройти лікування у лікувальному закладі більше одного місяця, організовується на базі найближчого за розташуванням до місця лікування навчального закладу, визначеного місцевим органом управління освітою, і починається не раніше 3-5 днів після того, як хворий поступає до лікувального закладу. При наявності у групі 5 і більше осіб навчання здійснюється за груповою формою (у міру потреби протягом навчального року).
2.3. Індивідуальне  навчання учнів, які мають високий навчальний потенціал і можуть прискорено закінчити школу, крім документів, визначених у п. 1.6, здійснюється на підставі рішення ради навчального закладу за індивідуальним навчальним планом, затвердженим директором навчального закладу на початку навчального року (на один рік).
2.4. Індивідуальне навчання учнів, які проживають у селах і селищах (коли кількість учнів у класі становить менше 5 осіб), організовується за індивідуальним навчальним планом, затвердженим місцевим органом управління освітою (з початку навчального року).
2.5. Для організації індивідуального навчання учнів, які не встигають протягом двох років навчання у школі I ступеня, які потребують корекції фізичного та (або) розумового (психічного) розвитку, крім документів, визначених у п. 1.6, додається рішення психолого-медико-педагогічної консультації. Такі учні можуть продовжити навчання за індивідуальним навчальним планом та програмами.
2.6. Після закінчення терміну індивідуального навчання учень може продовжувати заняття у навчальному закладі, учнем якого він є, на загальних підставах (прим.: або може залишатися на індивідуальній формі навчання стільки часу скільки побажають батьки).
2.7. Індивідуальне навчання здійснюється педагогічними працівниками, які мають відповідну педагогічну освіту. Їх склад затверджується наказом директора навчального закладу, розклад навчальних занять погоджується (письмово) з батьками учнів.
     4.2. Кількість годин для організації індивідуального навчання відповідно до кількості предметів інваріантної частини навчального плану визначається наказом директора та затверджується відповідним органом управління освітою:
     1  -  4-ті кл. - 5 год. на тиждень, (Абзац другий пункту 4.2 із  змінами,  внесеними згідно з Наказом МОН № 61 від 05.02.2003)
     5 - 9-ті кл. - 8 год. на тиждень,
     10 - 12-ті кл. - 12 год. на тиждень
     за умови виконання вимог Державного стандарту освіти.
     Кількість  годин  для  організації  індивідуального  навчання учнів,  які  потребують  корекції  фізичного  та  (або) розумового розвитку, відповідно до кількості предметів інваріантної складової навчального  плану  за  умови виконання вимог Державного стандарту загальної  середньої  освіти  та  Державного  стандарту початкової загальної  освіти  для дітей, які потребують корекції фізичного та (або)   розумового   розвитку,   визначається   наказом  директора навчального закладу, затверджується відповідним органом управління освітою і становить:
     1-4-ті  кл. - 10 год. на тиждень на кожного учня,
     5-9-ті кл. - 14 год. на тиждень на кожного учня,
     10-12-ті кл. - 16 год. на тиждень на кожного учня.
(Пункт  4.2  із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 797 від 15.10.2004).
 
 
3. Практичний досвід здобуття державної освіти дітьми в домашніх умовах.
Екстернатна форма навчання
(практичний досвід Пісьмак Олени)
Здрастуйте друзі і однодумці! Ми вирішили відгукнутися на ваше прохання і розповісти про те, яким чином наша чотирнадцятирічна дочка ось уже сьомий рік знаходиться на экстернатному навчанні. Питання це для багатьох зараз стає все більш актуальним, оскільки система освіти як ніколи залишає бажати кращого. Якщо читача зацікавлять результати проведених нами незалежних психологічних досліджень, що показують реальну картину внутрішнього світу сьогоднішнього рядового школяра, ми можемо і далі продовжити розмову на сторінках газети.
Так склалося, що коли Карині було шість років, ми виїхали на роботу до Варшави. Там вона пішла в перший клас середньої школи при Посольстві РФ. І перший рік навчання коштував 1100 $. Благо, що за кордоном ще тоді існувала можливість вибору будь-якої форми навчання. Тому 2 і 3 класи вона вчилася на екстернаті, відвідуючи школу 1 раз в два тижні. У цей день вона займалася всіма предметами з вчителькою один на один і здавала теми, задані минулого разу. У вільний час у неї була можливість відвідувати приватну гончарну школу, ходити до басейну, малювати, читати, писати і т.д. Тому, коли ми повернулися в 2002 році на Україну, саме такий образ навчання вважали для себе більш прийнятним.
Проте 1 вересня 2002 року Карина пішла в 5 клас однієї з найзвичайніших шкіл в Черкасах на стандартне навчання. Це був, мабуть, найскладніший період в її шкільному житті. У дівчинки не було навиків групового навчання, наприклад, записати швидко диктоване всьому класу або списати з дошки декілька пропозицій до того, як його зітруть з дошки і т.д. Вона звикла до індивідуальних занять і інше давалося важко, хоча відносини з дітьми були теплими і дружніми. Щодня, приходивши зі школи, вона сідала робити уроки і це затягувалося до пізньої ночі. Непомірні об'єми різноманітної інформації, особливо точних наук, віднімали багато сил і радощів життя. Додаткові заняття з вчителями не дали результатів. Карина перестала писати вірші і казки, вона більше не ліпила і не малювала, вогник в очах затухнув, і я зрозуміла, що далі так  продовжуватися не буде. Вона стала часто питати мене: «Навіщо мені це потрібно?» Будучи психологом, я не змогла на ці питання відповісти, як завжди говорять:   Ти мусиш це знати, щоб отримати гарну оцінку, а оцінка тобі потрібна, щоб отримати хороший диплом, а з ним ти поступиш у ВУЗ, а звідти підеш на роботу за фахом, за це отримаєш гроші, які витрачатимеш на квартплату, одяг і харчі + .". Я дивилася в її чесні очі і чесно відповідала: «Не знаю».
На зимових канікулах, проучившись 4 неповних місяця, Карина одного разу сказала мені: "Знаєш, мама, я більше не піду в школу, буду вчитися удома". З тих пір учимося на екстернаті. Треба сказати, був і плюс в цьому навчанні, ми встигли провести психологічне дослідження в її класі, оскільки мене дуже зацікавив стан інших дітей в школі, їх внутрішній світ, особисті відносини, відносини з вчителями і т.д. Результати підтвердили мою думку про те, що дочка моя не одна   така і  що майже все шкільне життя дитини є малою ланкою в згубному ланцюзі роддом-дитсад-школа-вуз-работа-пенсія-крематорій". Така моя думка і до цього дня. Тоді ми і вирішили діяти. Наштовхнувшись у школі на повне нерозуміння з приводу альтернативного навчання, ми звернулися в єдину інстанцію, яка могла дозволити відвідувати школу зрідка. Це обласна медико-психолого-педагогічна консультація, що існує в кожному обласному центрі. Пішли прямо до директора і все чесно розповіли. Поки ми спілкувалися, психологи стали перевіряти у Карини увагу, мислення, уяву, пам'ять і т.д. В кінці тривалої і відвертої розмови цей сивоволосий, дуже немолодий, чоловік потиснув нам руки, призначив дочці экстернатне навчання, написав на картці шифр з чотирьох латинських букв (значення яких не повинне цікавити ні вчителів в школі, ні директора, а тільки шкільного психолога). А наприкінці сказав таку фразу: "Я працюю в системі освіти 40 років і бачу всі її мінуси. Все більша кількість батьків хоче забрати своїх дітей зі школи правдами і неправдами. Але змінити тут вже нічого не можна. Хіба що ви або такі, як ви, батьки зможуть зрушити справу освіти з мертвої точки, тоді я ще раз міцно потисну вам руку. Успіхів вам!" Ми подарували йому на пам'ять   декілька нових віршів Карини, а психологи зробили висновок, що дитина повністю здорова, а психічний розвиток вище середнього рівня. З цим напрямом (яке потрібно відновлювати 1 раз в півріччя) ми вирушили в РОНО до шкільного інспектора, яка написала ще один бланк (у ньому вказала рекомендовані 5 годин в тиждень для дитини 5 класу). З цими паперами ми звернулися до завуча школи, яка зобов'язана була знайти в шкільному плані "вікна" вчителів по необхідних предметах, щоб дитина могла спілкуватися з вчителем індивідуально. Вийшло 2 дні по 2 і 3 години в тиждень.
Радості дочки не було кінця. Вона горіла творчістю, бали оцінок поповзли вгору. Так пройшло ще півроку. Іноді їй просто хотілося відвідати декілька цікавих предметів, адже ніхто не примушує. Так і було, і всі сприймали це нормально, тільки діти в класі заздрили, що не можуть бути   "вільними слухачами".
До кінця шкільного року ми перебралися на хутір. Сімей з дітьми ставало все більше і до осені перешли на екстернат. На сьогодні – дев’ятеро дітей, одна дівчинку минулого року закінчила і одна дівчинка починає екстернат у вересні в 1 класі. Незадоволених немає і оцінки непогані. Тут ми діяли по іншому. Наш хутір знаходиться за 15 км. від села, в якому є школа. Всі батьки зібралися і поїхали до Чигирина (наш районний центр), в районне відділення освіти. Там кожен написав інспекторові заяву на экстернатне навчання дитини внаслідок віддаленості школи на 15 км. від будинку і відсутності транспорту (якого сільрада нам виділити не змог) і вони з радістю погодилися. Ще ми їм пояснили, що стоїмо за своїх дітей горою і самі особисто займаємося вихованням і освітою, ні на кого не покладаючи цей священний обов'язок і відповідальність. Вони були здивовані, зустрічаючи вперше таких батьків в своїй довгій практиці. А ми ще наприкінці розповіли про органи місцевого   самоврядування і про те, що приміщення колишнього ФАПа власними силами переобладнали під хуторский клуб для організації культурного дозвілля, і де, з часом, коли дітей додасться, буде нова школа. Нам пішли на поступки і ми трішки подружилися. Ще в цьому році діяв закон про 5 предметах для початкової школи в тиждень і 8 предметах для старшокласників на екстернаті.
Виходить, що в атестат виставляються оцінки за всі предмети, а учать всього 5 або 8. Тому, в Чигирінському РОНО ввели обов'язкове вивчення всіх предметів, але оскільки форма – індивідуальна, то в 8 годин в тиждень входять всі предмети, які вибрав учень по 1-2 годині, і додатково по 0,25 або 0,5 години – інші, щоб хоч якось оцінити.
Почастішала і відвідуваність два рази в тиждень по 4 години – це на всі предмети (всього 8 годин в тиждень для старших класів). Маршрутом забезпечили безкоштовний проїзд всім нашим дітям.
У минулому році діти відвідували школу в слушний для них час. Могли здати за раз декілька предметів, а іншим разом - інші і так чергувати. Хтось здавав програму одного предмету за рік, а потім переходив до наступного   предмету. Відвідували школу і 1-2 рази в тиждень, і 1-2 рази в чверть. Карина спілкувалася, наприклад, з викладачем по фізиці в грудні і травні, а ось на алгебру її натхнення в тому році не вистачило. Але це її вибір, і ніхто правил не диктує. Оцінки від 7 до 11 і товаришує з однокласниками. Попереду 9 клас і іспити, які доведеться здавати. Якщо вирішить, що їй це потрібно, здасть, і непогано, якщо немає, то з нашого боку недоцільно її переконувати. Карина двічі була в школі Щетініна, у вересні позаминулого і січні минулого року. Взимку вона тиждень вчилася там на «хімічному факультеті» і їй дали рекомендацію на літо з метою 28-денного занурення в предмети. У неї є всі шанси залишитися там на навчання. Поки Карина вирішила виїхати до бабусі на західну Україну в гості. Там всі діти -  частинки одного цілого організму Школи, а дочка у нас яскрава індивідуальність, і ці дві речі не зовсім поки в'яжуться один з одним у неї в душі. Моя ж думка така: будь-яка яскраво-виражена індивідуальність може легко виявитися в такому прекрасному згуртованому колективі, як школа у Текосі, якщо дитині привиті навики суспільного життя, беззаперечної дисципліни, дотримання режиму дня, виконання вказівок вищестоящих і т.д. Якраз те, що нам не вистачає. А принципи роботи в школі Щетініна вважаю перехідним пунктом від звичайної школи до Родової. Виходячи з досвіду, треба сказати, цей перехід швидко не здійсниться. Головною ж причиною цього вважаю недостатній рівень усвідомленості самих батьків, які могли б стати другом і помічником дитині, безпосередньо беручи участь в самому процесі навчання. Ми просили Михайла Петровича посприяти у відкритті альтернативної школи у нас на хуторі. Він відповів, що єдиний варіант для нас, це відправити хоч би одну дитину на навчання до них з метою перейняття досвіду подачі шкільної інформації. Така дитина після повернення зможе навчити і інших і таким чином нова школа отримає свій розвиток.
Як бачите, экстернатне навчання має, як і все в світі, свої плюси і мінуси. І перш ніж переводити дитину на цю форму навчання, слід реально оцінити бажане і можливе. Якщо дитина здатна самостійно ухвалювати рішення, виконувати завдання, якщо їй є чим зайнятися у вільний час (якого стає дуже багато), якщо вона не боїться бути білою вороною в класі (це особливо стосується городян) і якщо його батьки не націлюють на обов'язковий вступ до вузу і інші області стандартних суспільних відносин, то, мабуть, можна цей крок зробити. І хай батьки відійдуть від вічного страху: "Він зовсім тоді вчитися перестане!". Таке буває в перші 4-6 місяців, оскільки шкільне навчання відохочує поглинати будь-які знання. З часом дитина сама знайде слушний час для цього. Вона трішки «відпочине» і побачить, як колись в дитинстві, що вчитися дуже цікаво. І батьки - перші в цьому помічники.
Якщо при читанні у вас виникли питання, можна звертатися безпосередньо до нас за адресою:
Пісьмак Олена, хутір Буда, з. Мірошники, Чигиринський р-н, Черкаська обл., 20933 або sketchy_ds@mail.ru
 
Індивідуальна форма навчання
(практичний досвід Волошиної Оксани)
Напередодні нового навчального року мені захотілося поділитися нашим досвідом здобуття освіти по індивідуальній формі навчання (ІФН).
Отож. Ми живемо на хуторі. Найближча школа знаходиться за 15 км. від нас. Діти з хутора (поселенці; до нас постійно проживаючих сімей з дітьми тут не було) навчаються по ІФН вже 3 роки. У кожній сім'ї відношення до навчання різне і, відповідно, справляється кожен по-своєму.
У нашій сім'ї діти (5 і 8 клас) по такій системі проучилися 1 рік. Ми вже йшли по уторованій доріжці, тобто оформлення пройшло абсолютно без ускладнень. Ми просто написали заяву на ім'я директори школи. Минулого року по ІФН на учня виділялося в школі 8 годин в тиждень. Тобто, кожен учень зі всього списку предметів вибирав 8 предметів. Кожна наша дитина вибрала ті предмети, які йому до вподоби. Це  набагато скоротило кількість негативних емоцій відразу. Спочатку ми підійшли не серйозно до навчання. Діти займалися час від часу, їздили в школу раз в тиждень і здавали небагато тем. До Нового року ми зрозуміли, що дітки відстали по багатьом предметам, і що  навчання не можна пускати на самоплив. Майже всі зимові канікули були присвячені підтягуванню алгебри.
Ми пробували займатися в різний час доби. І зрозуміли що найплідніше це вранці. Виходило приблизно 3-4 години, зазвичай з 10-11 до 13-14 годин. Не дарма ж є прислів'я: "Зробив діло - гуляй сміло". Дуже зручно здавати цілими блоками, темами. Це дуже добре виходило по біології, географії, фізики (старший), природознавства (молодша). Ще радимо більше вирішувати практичні завдання для кращого засвоєння і запам'ятовування теми (алгебра, математика, фізика, хімія, мови). Те, що добре відчули на конкретних прикладах, запам'ятовується набагато краще, ніж сухі розумові знання.
Чим сподобалося таке навчання, крім усього іншого - ми не прив'язані до школи у просторі та часі. Наприклад, коли цього року приїжджали барди до нас в місто, ми зі спокійною душею (без  всяких відпрошувань, мед. довідок) виїхали на тиждень до Черкас.
Ще живучи і навчаючись в місті, ми з дітками узяли собі за правило нести в школу додаткову, позитивну інформацію. Для того, щоб це не сприймалося як якесь нав'язування і не відштовхувало людей (викладачів і дітей), ми стали писати реферати (з прочитанням в класі) по темах, які діти проходили по різних предметах.
Наприклад. Ботаніка - 6 кл.: "Кедр. Сімейство голонасінні"  і вибрали цікаву інформацію про кедр не тільки з біологічної точки зору. "Дуб. Довгожителі серед рослин" (те саме, з написанням прислів'їв, прикметами і т. д.) Історія - 7 кл.: "Введення християнства на Русі". Природознавство - 5 кл.: "Жива вода" по телепередачі "Теорія неймовірності" з перерахуванням всіх учених що брали участь в передачі. Дітки в класі слухали з великим інтересом.
Не забувайте, що вчителі теж люди. З ними можна домовлятися  (не у сенсі хабарів) про зручнішу форму здачі предметів. І, крім того, нікому не сподобається, коли учень "бекае" і "мекає". Не випробовуйте терпіння викладачів.
На завершення хочу звернути вашу увагу на те, що відношення дітей до навчання залежить від відношення до нього батьків. Ми, дорослі, багато спілкуємося між собою, обговорюємо ті теми, які нас хвилюють. Діти слухають це все і, як мовиться,  мотають на вус. Давайте стежити за своєю мовою і не будемо негативними, і не виховуватимемо негативістів з дітей (то неправильно, це погано). Давайте проростати зеленою травичкою крізь бетон освітньої системи. Ми це можемо. Це в наших силах.с
Волошина Оксана, серпень, 2006 р.
kedr_nastya@gala.net
 
4. Виходячи з вищевикладеного, законодавство України:
- зобов'язує здобуття дітьми повної загальної середньої освіти (ст. 53 Конституції України);
- забезпечує розвиток різних форм освіти (групової і індивідуальної форм навчання) і вільний вибір будь-якої форми навчання дітей (ст. 53 Конституції України, ст. 51 Закону України «Про освіту» і абз.2 ч. 1 ст. 29 Закону України «Про загальну середню освіту»);
- надає охочим право і створює умови для прискореного закінчення школи, складання іспитів екстерном (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про загальнусередню освіту»);
- забезпечує можливість батькам проводити навчання дитини за індивідуальною формою (ст. 29 Закону України «Про загальну середню освіту»);
- для дітей-інвалідів і інвалідів з дитинства, які потребують опіки і стороннього догляду, забезпечує навчання, у тому числі і в домашніх умовах (ч. 7 ст. 19 Закону України «Про охорону дитинства»);
- надає можливість батькам забезпечувати здобуття дітьми повноцінної домашньої освіти (абз. 5 ч. 3 ст. 59 Закону України «Про освіту»).
 
Згідно абз. 5 ч. 3 ст. 59 Закону України «Про освіту» батькам надається можливість в забезпеченні здобуття дітьми повноцінної домашньої освіти
Індивідуальна форма навчання відноситися до отримання освіти в учбових закладах, відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про загальну середню освіту» і п. 1.4. Наказу Міністерства освіти України від 20.12.2002 № 732 «Про затвердження Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах».
Тобто, індивідуальнаформа навчання не відноситися до домашньої освітиАле індивідуальне навчання може проводиться без відвідування учбового закладу.
Оскільки законодавство України передбачає отримання дітьми освіти в домашніх умовах, то, швидше за все, потрібно буде з місцевою школою домовлятися про здобуття вашою дитиною домашньої освіти, з можливою здачею іспитів екстерном. Одне, з упевненістю, можу сказати, що вони відмовити вам в цьому не мають права.
Нормативно-правовий акт (документ), який регулював би отримання домашньої освіти, мені не зустрічався. Якщо у когось є практичний досвід по отриманню саме домашньої освіти або відповідний нормативний документ, то буду дуже вдячливий за те, щоб їх вислали мені.
Також хотілося сказати, що багато нормативно-правових актів, регулюючих экстернатну форму навчання скасовані. Швидше за все, в своїй місцевій школі потрібно буде дізнаватися про экстернатну форму навчання.
 
 
У статті використані витяги з законодавства України станом на 07 серпня 2006 р. У подальшому можливі внесення змін і доповнень, тому необхідно стежити за станом чинного законодавства України.
            Офіційний сайт Верховної Ради України: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/main/a
 
З повагою та відкритою душею, Вячеслав Богданов, vyacheslav_bgd@mail.ru
 
 
* * *
               Відповідь на лист по законності права на отримання дітьми домашньої освіти
 
Добридень, Вячеслав Богданов!
Прочитала Вашу статтю в "Рідній газеті" (прим.: «Домашня освіта в Україні», «Рідна газета» № 1(3), 2007 р.) і вирішила випробувати щастя. Спочатку звернулася з дочкою до директора школи. Отримали відповідь "у нас такого немає".
Написали заяву начальникові відділу освіти нашого району і через 20 днів одержали такий лист:
"Розглянувши Вашу заяву щодо домашньої форми навчання Вашої доньки, повідомляємо наступне:
Ви спираєтесь на Закон України "Про освіту" (ст. 59, п. 3), а саме, що батьки зобов'язані сприяти здобуттю дітьми освіти у закладах освіти, або забезпечувати повноцінну домашню освіту відповідно до вимог щодо його змісту, рівня та обсягу. Хочемо роз'яснити, що під домашньою освітою в Законі йдеться про індивідуальну форму навчання дітей, якій вони підлягають у разі хвороби або прискореного опановання програмного матеріалу.
 Хотіли б звернути Вашу увагу на вимоги, визначені Державним стандартом загальної середньої освіти. Це - зведення норм і положень, що визначають державні вимоги до освіченості учнів і випускників шкіл на рівні початкової, базової і повної загальної середньої освіти та гарантії держави у її досягненні (Закон України "Про загальну середню освіту", Р. V, ст. 30, п. 1). Зміна змісту і обсягу Державного стандарту загальної середньої освіти іншими органами виконавчої влади не допускається (Закон України " Про загальну середню освіту", Р. V., ст. 31, п. 1).
 Відповідність освітніх послуг Державним стандартам і вимогам виконується шляхом ліцензування, інспекції, атестації і акредитації закладів освіти у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Ліцензії на право здійснення освітньої діяльності відповідно до державних вимог надає Міністерство освіти і науки України. Саме загальноосвітній навчальний заклад забезпечує відповідність рівню загальноосвітньої середньої освіти Державному стандарту загальної середньої освіти.
 Ви не маєте ліцензії МОН України на надання освітніх послуг, отже, не маєте права навчати самостійно Вашу дитину.
 Хочемо також зауважити, що структура освіти не передбачає домашньої освіти. (Закон України "Про освіту", Р. ІІ, ст. 29). А серед форм навчання визначаються групова і індивідуальна, для прискореного закінчення школи - екстернат.
Сподіваємось, що приведені аргументи задовольнять Вас та нададуть більше інформації, щодо обов'язкової загальної середньої освіти.
З повагою, Начальник відділу освіти".
Будь ласка, порадьте, як нам поступати далі.
З повагою, Ірина. Кривий Ріг igorn@ingok.com.ua
 
 
Згідно ст. 13 Закону України «Про загальну середню освіту» існують тільки групова і індивідуальна форми навчання, які здійснюються в загальноосвітніх навчальних закладах.
У абзаці 5 ч. 3 ст. 59 Закону України "Про освіту" передбачається, що батьки і особи, які їх замінюють, зобов'язанісприяти здобуттю дітьми освіти у навчальних закладах або забезпечувати повноцінну домашню освіту відповідно до вимог щодо його змісту, рівня та обсягу.
Тобто, домашня освіта не відноситься до форм навчання що проводяться в навчальних закладах. Відповідно, домашня освіта до навчальних закладів не відноситься і не є індивідуальною формою навчання (що проводиться в навчальному закладі).
До того ж, роз'яснювати (давати тлумачення) закону має право тільки Конституційний суд України. А в самому Законі України "Про освіту" ніде не йде мова, що домашня освіта є індивідуальною формою навчання дітей.
 
Згідно абзацу 4 ст. 50 Закону України "Про освіту" учасниками учбово-виховного процесу є: батьки або особи, які їх замінюють, батьки – вихователі дитячих будинків сімейного типу.
Ліцензії на право здійснення освітньої діяльності необхідні навчальним закладам, а домашня освіта до навчальних закладів не відноситься.
Тому батьки мають законне право забезпечувати повноцінну домашню освіту, тобто самостійно навчати своїх дітей, де прямо про це йде мова в абзаці 5 ч. 3 ст. 59 Закону України "Про освіту".
 
Можливо, Вам варто написати в заяві, що ви хочете перевести дитину на домашню освіту згідно абзацу 5 ч. 3 ст. 59 Закону України "Про освіту" (а не на домашню форму навчання) і зобов'язуєтеся забезпечувати йому повноцінну домашню освіту відповідно до вимог щодо його змісту, рівня і об'єму. І в цій заяві написати, що домашня освіта не відноситься до індивідуальної форми навчання, і ви маєте законне право на навчання своєї дитини в домашніх умовах. Окрім цього, можна ще написати, що у разі відмови вам доведеться звернутися з позовною заявою до суду для реалізації вашого законного права на отримання дітьми домашньої освіти.
Також, Ви можете звернутися до юриста, який погодиться скласти звернення до директора школи або начальнику відділу освіти з приводу законності вашого права на отримання дітьми домашньої освіти.
            Трудність ситуації з домашньою освітою полягає в тому, що в законодавстві це питання не врегульоване. У Законі України "Про освіту" мовиться тільки про те, що батьки можуть забезпечувати повноцінну домашню освіту. А підзаконного нормативно-правового акту, який би регулював ці відносини, поки немає.
Тому, потрібно створювати прецедент (приклад) по реалізації права батьків на домашню освіту своїх дітей.
Ситуація схожа з питанням реєстрації народження дитини, народженої вдома (детально про це розглянуто в газеті «Бути добру» № 6, 2006 р.).
Це питання було навіть законодавчо врегульований, але чиновники, які вперше з цим стикалися, відмовляли в реєстрації народження такої дитини, тому що «у них такого не було» або «так не можна».
В загалі, дорогу осилить той, що йде.
 
У статті використані витяги з законодавства України станом на 01 квітня 2007 р. У подальшому можливі внесення змін і доповнень, тому необхідно стежити за станом чинного законодавства України.
            Офіційний сайт Верховної Ради України: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/main/a
 
З повагою та відкритою душею, Вячеслав Богданов, vyacheslav_bgd@mail.ru
 
 
* * *
Відповідь на лист по законності права на отримання дітьми
домашньої освіти
(відповідь Міністерства освіти і науки України
по навчанню дитини в домашніх умовах)
 
Добридень, Вячеслав!
Спасибі за Вашу відповідь і рекомендації з приводу домашньої освіти в Україні. За Вашою порадою ми звернулися до юристів і склали заяву Міністерству освіти і науки України.
ЗАЯВА
Посилаючись на закон України «Про освіту» (ст. 59 ч. 3), прошу Вашого дозволу здобувати домашню освіту у формі екстернату моєї дочки, яка вчиться в 6-Б класу загальноосвітньої школи міста Кривого Рогу.
Мій чоловік і я маємо вищу педагогічну освіту (копії дипломів додаються).
Ніяких претензій ні до школи, ні до системи освіти у нас немає. Наша мета – приділяти своїй дочці більше уваги  і максимально використовувати її учбовий потенціал (в даний момент вона вчиться на “добре”, але могла б і на “відмінно”).
Я в справжній період не працюю, тому маю достатньо часу, щоб організувати своїй дитині повноцінну домашню освіту. А у разі потреби наше матеріальне положення дозволить нам найняти для дочки і репетитора.
Дуже прошу вирішити наше питання позитивно.”
 
Через півтора місяці була отримана відповідь.
 
Міністерство освіти і науки України
Департамент загальної середньої та дошкільної освіти
 
У департаменті загальної середньої та дошкільної освіти розглянуто Вашого листа щодо умов організації навчання дочки у домашніх умовах. З означеного роз`яснюємо.
Питання організації індивідуальної форми навчання визначаються Положенням про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженим наказом МОН України від 20.12.2002 № 732, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.01.2003 р. № 9/7330.
Право на індивідуальне навчання мають учні:
- які за станом здоров’я не можуть відвідувати навчальний заклад;
- яким необхідно пройти лікування у лікувальному закладі більше одного місяця;
- які мають високий навчальній потенціал і можуть прискорено закінчити школу;
- які проживають у селах і селищах (коли кількість учнів у класі становить менше 5 осіб);
- які не встигають протягом двох років навчання в школі першого ступеня;
- які потребують корекції фізичного та (або) розумового (психічного) розвитку (у разі, якщо батьки, або особи, які їх замінюють, відмовляються направляти дитину до відповідної спеціальної загальноосвітньої школи (школи-інтернату).
 
Індивідуальне навчання здійснюється педагогічними працівниками, які мають відповідну педагогічну освіту, їх склад затверджується наказом директора навчального закладу, розклад занять погоджується (письмово) з батьками учнів (п.2.7).
Індивідуальне навчання учнів, які мають високий навчальний потенціал і можуть прискорено закінчити школу, здійснюється на підставі рішення ради навчального закладу  за індивідуальним навчальним планом, затвердженим директором навчального закладу на початку навчального року (на один рік).
 
Заступник Директора департаменту,                                  
Начальник відділу                                                                                      І.М.Буденна”
 
Як бачите, майже нічого нового. Тільки невеликий натяк на те, що все вирішує директор школи. Значить, шукатимемо чудо-директора.
З повагою, Ірина igorn@ingok.com.ua
Сподіваюся, що продовження триває.
 
 
            Домашня освіта не здійснюється у формі екстернату. Екстернат відноситися до учбово-виховного процесу, здійснюваного в загальноосвітніх навчальних закладах для прискореного закінчення школи (ст. 13 Закону України «Про загальну середню освіту»).
І як мовилася раніше (стаття «Відповідь на лист по законності права на отримання дітьми домашньої освіти», «Родная газета» № 2(4), 2007 р.) домашня освіта не відноситися до індивідуальної форми навчання.
Зокрема, згідно п. 1.4. Наказу Міністерства освіти України від 20.12.2002 № 732 «Про затвердження Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах» індивідуальне навчання здійснюється в загальноосвітніх учбових закладах. І відповідно до п. 2.7. даного Наказу індивідуальне навчання здійснюється педагогічними працівниками.
А абзац 5 ч. 3 ст. 59 Закону України "Про освіту" передбачає, що батьки і особи, які їх замінюють, зобов'язанісприяти здобуттю дітьми освіти у навчальних закладах або забезпечувати повноцінну домашню освіту відповідно до вимог щодо його змісту, рівня та обсягу.
Тобто, виходячи зі змісту цієї статті (абзац 5 ч. 3 ст. 59), домашня освіта здійснюється не в навчальному закладіі не педагогічними працівниками.
            До того ж, форми навчання (групова і індивідуальна) відносяться до учбово-виховного процесу, здійснюваного в загальноосвітніх навчальних закладах (ст. 13 Закону України «Про загальну середню освіту»).
            Виходить, що індивідуальна форма навчання і домашня освіта - це різні речі.
Найцікавіше те, що законодавчої бази (нормативно-правових актів), які регулювали б питання домашньої освіти немає. Тому чиновники (і у сфері освіти) під домашньою освітою розуміють індивідуальну форму навчання, яка до речі може проводиться в домашніх умовах. Але домашня освіта і освіта в навчальних закладах (групова і індивідуальна форми навчання) – не одне і теж.
Це ж видно і в змісті абзацу 5 ч. 3 ст. 59 Закону України "Про освіту", де присутній прикметник «або»: батьки і особи, які їх замінюють, зобов'язані сприяти здобуттю дітьми освіти у навчальних закладах або забезпечувати повноцінну домашню освіту відповідно до вимог щодо його змісту, рівня та обсягу.
            Чиновникам просто ні коли займатися вниканням в суть справи (багато "текучки"). І, на їх думку, у них це питання вирішується так, як вони відповіли в своєму листі.
            Тому, я думаю, що краще знайти хорошого юриста, який упевнений, що Ви можете займатися домашнім навчанням (а не навчанням дитини по індивідуальній формі) і закон Вам це дозволяє. І з цим юристом вирішити питання домашньої освіти для вашої дитини і, якщо доведеться, то навіть через суд (потрібно створювати прецедент (приклад) по реалізації права батьків на домашню освіту своїх дітей).
Або, якщо Вас це влаштовує, навчати дитину по індивідуальній формі навчання, яке дозволяє проводити навчання в домашніх умовах.
 
У статті використані витяги з законодавства України станом на 17 червня 2007 р. У подальшому можливі внесення змін і доповнень, тому необхідно стежити за станом чинного законодавства України.
            Офіційний сайт Верховної Ради України: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/main/a
 
З повагою та відкритою душею, Вячеслав Богданов, vyacheslav_bgd@mail.ru
 


--- Подпишись на рассылку "Быть добру"... --- --- Информационная политика газеты... ---

--- Приобрести экотовары "Быть добру"... ---

Поделиться в соц. сетях

Нравится





Загрузка...




Copyright 2006-2017 © Международная газета "Родная газета"
Информационная политика международной газеты «Родная газета» http://gazeta.rodnaya.info/o-gazete/#anchor164
Копирование материалов приветствуется. Будем благодарны за ссылку на наш сайт.
Ответственность за содержание информации несёт её автор.
Разработка сайта http://devep.ru